книгарь

Книгарь, -ря

м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. Передмова до Кобз. Шевч. 1867.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. КНИГАРЬ — • "КНИГАРЬ" - крит.-бібліогр. журнал. Виходив 1917 — 20 у Києві щомісяця у вид-ві "Час" (31 номер). Редактори — В. Королів-Старий, М. Зеров. Активними співробітниками були С. Єфремов, Д. Дорошенко, С. Черкасенко, М. Шаповал, С. Русова... Українська літературна енциклопедія