кобильчина
Кобильчи́на, -ни
ж. Плоховатая кобыла.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобильчина — див. кінь Словник синонімів Вусика
- кобильчина — КОБИЛЬЧИ́НА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до коби́ла 1. Аж ось мчить з гори віз. Кобильчина летить галопом (Остап Вишня); Йонька вивів із хлівця кобильчину, що за тиждень від добрих мірок вівса поправилася так... Словник української мови у 20 томах
- кобильчина — Кобильчи́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кобильчина — КОБИЛЬЧИ́НА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до коби́ла 1. Аж ось мчить з гори віз. Кобильчина летить галопом (Вишня, II, 1956, 150); Йонька вивів із хлівця кобильчину, що за тиждень від добрих мірок вівса поправилася так... Словник української мови в 11 томах