ковбота

Ковбо́та, -ти

ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. см. ковбаня. Сим. 145.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбота — КОВБО́ТА, и, ж., діал. Ковбаня (у 1 знач.). Порося борюкалося в ковботі (із журн.). Словник української мови у 20 томах