ковбчик
Ко́вбчик, -ка
м. ум. отъ ко́вбок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковбчик — КО́ВБЧИК, а, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Млинівка була велика, далеко заходила у берег і вся заросла. Олекса сів на ковбчику біля води й чекав (Г. Словник української мови у 20 томах