1. Словник української мови Грінченка

ковтях

Ковтя́х, -ха

м. = ковтун 2. В головах ковтяхи. К. МБ. XII. 276.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковтях — ковтя́х іменник чоловічого роду ковтун Орфографічний словник української мови
  2. ковтях — див. волосся Словник синонімів Вусика
  3. ковтях — КОВТЯ́Х див. ковтя́к. Словник української мови у 20 томах
  4. ковтях — КОВТУ́Н (жмут збитого волосся, вовни тощо), КОВТЯ́К (КОВТЯ́Х) розм., КОВТО́К діал. І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Т. Шевченко); Благенька борідка, як присушений вишарець, збивалася в порижілі ковтяки (І. Ле); Диви, які ковтяхи он на собаці (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  5. ковтях — КОВТЯ́Х див. ковтя́к. Словник української мови в 11 томах