1. Словник української мови Грінченка

кожушанка

Кожуша́нка, -ки

ж.

1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті. КС. 1893. V. 28Н. Чуб. VII. 433. Тілько баба випровадила чорта, зараз натягла на себе кожушанку та й побігла до церкви. Стор. І. 2.

2) Шапка-кожушанка. Шапка (изъ овчины?). Сим. 198. ум. кожушаночка. Якось принесла до нас Пилипиха кожушаночку — хвалимся, що добра. МВ. ІІ. 153.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кожушанка — кожуша́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кожушанка — див. кожух Словник синонімів Вусика
  3. кожушанка — -и, ж. Шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кожушанка — КОЖУША́НКА, и, ж. Шуба з овечої шкури, перев. покрита зверху сукном. На той гук та на крик собак вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці (Панас Мирний); Вийшла товста старостиха в розхристаній... Словник української мови у 20 томах
  5. кожушанка — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал. Словник синонімів української мови
  6. кожушанка — Кожуша́нка, -нки, -нці; -ша́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кожушанка — КОЖУША́НКА, и, ж. Шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном і т. ін. На той гук та на крик собак вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці (Мирний, І, 1954, 161); Поряд із свитою в широкім уживанні були кожушанки... Словник української мови в 11 томах