1. Словник синонімів української мови

кожушанка

КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал. (короткий, не покритий тканиною). Пахтіло (в хаті) чимось кислим — чи то намоклим кожухом, чи то старою капустою (В. Винниченко); — А! Надійний кадр. Прибуду. У нього щось було з дублянкою? — З шубою, Пал Палич (А. Крижанівський); Полягали спати в курені на прим'ятому сухому сіні. Вкрилися линтварем, який дав їм Павло (М. Чабанівський); Під сосною стояв кривий Андрій — в короткій жовтій кожушанці, в лисячій шапці, з дробовиком через плече (Є. Гуцало); Кум підійшов наперед, шпурнув набік кований бук, скинув із себе байбарак (Марко Черемшина); Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Звав він його кожанком (Ганна Барвінок); Ні кожушини, ні одежини, Ні черевиків нема! (Я. Щоголів).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кожушанка — кожуша́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кожушанка — див. кожух Словник синонімів Вусика
  3. кожушанка — -и, ж. Шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кожушанка — КОЖУША́НКА, и, ж. Шуба з овечої шкури, перев. покрита зверху сукном. На той гук та на крик собак вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці (Панас Мирний); Вийшла товста старостиха в розхристаній... Словник української мови у 20 томах
  5. кожушанка — Кожуша́нка, -нки, -нці; -ша́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кожушанка — КОЖУША́НКА, и, ж. Шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном і т. ін. На той гук та на крик собак вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці (Мирний, І, 1954, 161); Поряд із свитою в широкім уживанні були кожушанки... Словник української мови в 11 томах
  7. кожушанка — Кожуша́нка, -ки ж. 1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті. КС. 1893. V. 28Н. Чуб. VII. 433. Тілько баба випровадила чорта, зараз натягла на себе кожушанку та й побігла до церкви. Стор. І. 2. 2) Шапка-кожушанка. Шапка (изъ овчины?). Сим. 198. ум. Словник української мови Грінченка