козакуватий
Козакуватий, -а, -е
Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козакуватий — КОЗАКУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Схожий на козака (у 1–5 знач.) зовнішністю, поведінкою і т. ін. Матусевич – той козакуватий, чесний, прямий, дещо імпульсивний, але то міцна людина, видно, що не зрадить, пройде всі випробування. Так воно й було... (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах