козакуватий
КОЗАКУВА́ТИЙ, а, е, рідко.
Схожий на козака (у 1–5 знач.) зовнішністю, поведінкою і т. ін.
Матусевич – той козакуватий, чесний, прямий, дещо імпульсивний, але то міцна людина, видно, що не зрадить, пройде всі випробування. Так воно й було... (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козакуватий — Козакуватий, -а, -е Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14. Словник української мови Грінченка