1. Словник української мови Грінченка

козинець

Козинець, -нця

ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козинець — кози́нець іменник чоловічого роду викривлення ніг у коня Орфографічний словник української мови
  2. козинець — -нця, ч. Хворобливе викривлення передніх ніг коня (іноді собаки) в колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козинець — КОЗИ́НЕЦЬ, нця, ч., вет. Хворобливе викривлення передньої кінцівки тварини (перев. коня) в колінах. Козинець є ознакою слабості ніг коня і його зниженої працездатності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. козинець — КОЗИ́НЕЦЬ, нця, ч. Хворобливе викривлення передніх ніг коня (іноді собаки) в колінах. Козинець є ознакою слабості ніг [коня] і пониженої роботоздатності [працездатності] (Конярство, 1957, 15). Словник української мови в 11 томах