1. Словник української мови Грінченка

козій

Козій, -зія

м. Названіе вола съ расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ закручены наружу. КС. 1898. VII. 45.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козій — КОЗІ́Й, я́, ч., розм., рідко. Віл, у якого кінці рогів закручені назовні. Воли йдуть, сонечко сяє .. є козії – ті, в яких роги розлогі, гостряками вбоки, космини – один ріг в один бік, другий – в інший, орли – роги вгору, турки мають роги розложисті .. Словник української мови у 20 томах
  2. козій — Ко́зій, -зя, -зє; звич. ко́зячий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)