1. Словник української мови Грінченка

коловерть

Ко́ловерть, -ті

ж. Водоворотъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коловерть — коло́верть іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. коловерть — див. вир Словник синонімів Вусика
  3. коловерть — -і, ж., розм. Те саме, що коловорот I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коловерть — КОЛО́ВЕРТЬ, і, ж., розм. Те саме, що коло́ворот³. Вони зросли на Тікичі і добре знали, де в цій річці яма чи коловерть (В. Шкляр); На горбі – блискавки шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравченко); Ось вона знову на гомінкій вечірній ковзанці в коловерті парубків і дівчат (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. коловерть — ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше... Словник синонімів української мови
  6. коловерть — КОЛО́ВЕРТЬ, і, ж., розм. Те саме, що коло́ворот¹. На горбі — блискавки шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 76); Ось вона знову на гомінкій вечірній ковзанці в коловерті парубків і дівчат (Стельмах, І, 1962, 160). Словник української мови в 11 томах