коловерть

ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше, КРУТОВИ́Р'Я рідше, ШУМ рідко, ВОДОКРУ́Т розм. рідше, КРУТІ́ЛЬ діал., О́МУТ діал. На фарватері попала (Таміла) у вир. Їх багато на Дніпрі, цих чорториїв (Л. Дмитерко); Інженер обвалився з лесовою кручею просто в коловорот Дар'ї (І. Ле); Йому (водяникові) нічого не варт затягнути човна у нурт (М. Стельмах); Скільки не силкувався, а пробитися до неї крізь крутіж і ревище не міг (І. Головченко, О. Мусієнко); — Лоцман, пантруй! Бистрина. Круговерть (М. Шеремет); Гуде, вирує чорна водоверть (Л. Первомайський); Там, де зустрічаються води двох рік, утворюються такі крутоверті, що легко можуть засмоктати (М. Чабанівський); Сидить над берегом рибалонька, пильнує, Чи плавле стиха поплавок,.. Чи в нуртині нуртує (П. Куліш); Вільшина переборює неспокійне крутовир'я, спрямовує човен до своєї пристані (І. Цюпа); Човен натрапляв на бистрину в шумі; вода гойдала його, неначе трісочку (І. Нечуй-Левицький); В тому водокруті (потонули) дружина й Андрійко (Н. Рибак); Він таки булькнув у вируючу крутіль (І. Чендей); Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (І. Франко).

ВИР чого, який (бурхливий, стрімкий рух подій і т. ін., який захоплює, втягає за собою), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ВИ́ХОР, ВЕРЕМІ́Я, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше. Прибувши до Петербурга, Шевченко потрапляє в самий вир подій (П. Колесник); Скільки талантів губиться в коловороті буднів лише через те, що їм вчасно не надається можливості виявляти себе!.. (І. Головченко, О. Мусієнко); — Вже доведи до ладу свої справи в Ковалівці, а не кидайся з головою в новий глибокий нурт (В. Кучер); Вихор війни; Розповідала (мати), що тут коїться, яка знялась сьогодні зранку веремія (О. Гончар); На горбі — блискавка шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравченко); О, як страшно тебе (совість).. загубити в нуртовищі справ (В. Коротич); Настрій танцю передавався глядачам, захоплюючи їх у свій круговорот (Я. Галан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коловерть — коло́верть іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. коловерть — див. вир Словник синонімів Вусика
  3. коловерть — -і, ж., розм. Те саме, що коловорот I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коловерть — КОЛО́ВЕРТЬ, і, ж., розм. Те саме, що коло́ворот³. Вони зросли на Тікичі і добре знали, де в цій річці яма чи коловерть (В. Шкляр); На горбі – блискавки шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравченко); Ось вона знову на гомінкій вечірній ковзанці в коловерті парубків і дівчат (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. коловерть — КОЛО́ВЕРТЬ, і, ж., розм. Те саме, що коло́ворот¹. На горбі — блискавки шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 76); Ось вона знову на гомінкій вечірній ковзанці в коловерті парубків і дівчат (Стельмах, І, 1962, 160). Словник української мови в 11 томах
  6. коловерть — Ко́ловерть, -ті ж. Водоворотъ. Словник української мови Грінченка