коло

ВЕРСТВА́ (частина суспільного класу, соціальна група), ПРО́ШАРОК, ШАР рідше; СТАН заст. (із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками); КО́ЛА мн. (певна група населення чи суспільні угруповання). В них (у творах Нечуя-Левицького) ми бачимо.. життя й побут різних верств та прошарків суспільства — селянства, заробітчан-бурлак, жебраків, поміщицтва,.. інтелігенції, міщанства, чиновництва (з посібника); — Ми.. боронимо інтереси того шару (селян), який.. всі кривдять (І. Франко); Челядники.. указували кожному гостеві місце за станом і за багатством його (З. Тулуб); Мічурін ..став, нарешті, відомий широким народним колам (О. Довженко).

КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Колеса торохтіли по битій дорозі (М. Коцюбинський); Всі груди у військового були густо запетльовані шнурками, довжелезна шабля, почеплена до боку, котилась на коліщаті по тротуарі і торохтіла (С. Добровольський); Млинове коло шумить (Леся Українка); — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, — скаржилась вона майстрові, — двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Юхим крутив маховики січкарні (С. Чорнобривець).

I. КО́ЛО (замкнена крива лінія, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет, що має таку форму), ОКРУ́ЖНІСТЬ, О́ЧЕРТ розм.; КРУГ перев. мн., КРУЖА́ЛО перев. мн. (концентричні хвилі на воді). Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом (В. Собко); Ось уже шубовснула котрась із дівчат — круги пішли по воді (А. Головко); — Л-л-ясь! Так кружала по воді й побігли... (Остап Вишня).

I. КРУГ ім. (площина, обмежена замкненою кривою лінією, всі точки якої однаково віддалені від центра; предмет такої форми тощо), КРУЖА́ЛО, КО́ЛО, КРУГОВИ́НА (ділянка, схожа на таку площу). Сміялися озер круги, Степи, діброви і долини (Я. Щоголів); Знов почав (Антосьо) танцювать; аж кружало витоптав, танцюючи на.. долівці (А. Свидницький); Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло (пісня); Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С. Васильченко).

СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Л рідше, ОСЕРЕ́ДОК рідше, О́БШАР рідше. Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Рильський); Селянське середовище; Робітниче середовище; Суспільне оточення; Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорислива мета (Ю. Яновський); Буржуазні сфери; Літературні сфери; Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом (З. Тулуб); Я брав навмисне "об'єктивні" теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).

ТАНО́К (народна гра, учасники якої, взявшись за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи), ХОРОВО́Д, КО́ЛО, ТА́НЕ́ЦЬ рідко. Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох, то ж моя кохана Танок весільний водить (Леся Українка); І скрізь розцвіли новорічні ялинки. Круг них, золотистих, Струнких од природи, Кружляють веселих дітей хороводи (М. Бажан); Вони (люди) хотіли б пуститися якимось урочистим хороводом, побожним танцем святого царя перед святим ковчегом (М. Грушевський); (Перелесник:) Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці (Леся Українка); (Дівчина:) Ну ставаймо в коло, До млинів угору Поведем танець, Веселий ралець (М. Кропивницький).

БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. (при позначенні безпосередньої близькості); КО́ЛО (указує не тільки на безпосередню, а й на незначну відстань від кого-, чого-небудь); БЛИ́ЗЬКО, ПОБЛИЗУ́, НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (з род. в., рідше з род. в. і прийм. в і д і без нього — при позначенні незначної відстані від кого-, чого-небудь). Чого тільки не почуєш в ці сині вечори біля вогнища! (О. Гончар); Побіля річок, озер та видолинків України є мільйони таких джерелець з цілющою і чистою водою (М. Чабанівський); Хочу встать та глянути, бо знаю, що вона сидить кінець стола, край віконця (І. Нечуй-Левицький); Там же коло греблі — окрай побережжя Сохла скрізь по вербах рибальська мережа (І. Манжура); Козаче село Глибове при самому Дніпрі (Марко Вовчок); Василь щосили махає косою і чує, як вона палить попри самий корінь стебло, що за ніч відсиріло і стало крихким (І. Чендей); Близько воза дітвора — школярі зволочини стягають у купу (А. Головко); Прилучилась до їхнього гурту і Юлька Яловець, що жила поблизу Марійки (Є. Гуцало); Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко); В Тульчині і неподалік Тульчина проживав славетний російський полководець О. В. Суворов (І. Цюпа); Поруч із ним ішов хазяїн підводи, літній, бородатий Данило Корж із села Піски, що неподалеку від Вітрової Балки (А. Головко).

БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗА з оруд. в. (при дієсл. доглядати, ходити і под.); НАД (НА́ДІ перед деякими сполученнями приголосних) (НА́ДО рідше) (з оруд. в. — при дієсл. працювати і под.) — Я не обіцяю вистачити другу частину (рукопису).., біля неї чимало треба попрацювати (Панас Мирний); Виноград любить, щоб коло нього ходити (М. Коцюбинський); Поїла (мати) таращанців чаєм, ходила за пораненими, прала бійцям сорочки... (О. Довженко); Як день той настане, Ідуть править панахиду Над нашим гетьманом (Т. Шевченко).

БЛИ́ЗЬКО у знач. прийм., з род. в. (указує на приблизність кількості, міри, часу), БІ́ЛЯ рідше, КО́ЛО рідше, З (ІЗ, ЗІ, ЗО перед деякими сполученнями приголосних) із знах. в., розм., ЩОСЬ ІЗ із знах. в., розм. Глянув на годинник — уже за двадцять друга, додому лишилось близько години їзди (Є. Гуцало); Одного дня до Бідулі примчали дозорці і сповістили — близько роти фашистів йде просто на табір (Ю. Збанацький); Біля сотні озброєних мисливців-старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці (О. Довженко); Коло Різдвяних свят о. Василь трохи занедужав (М. Коцюбинський); Поспитавши разів зо три "хто" й "чого треба", Хорбутиха впустила мене до хати (І. Муратов); В просторій кімнаті стояло щось із п'ятнадцять столиків (М. Трублаїні). — Пор. 1. прибли́зно.