колишній

МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Позбав народ минулого, і він спокійно змириться з своїм гірким сучасним, а над майбутнім і не замислиться... (Вас. Шевчук); Де колишнє чайкою тужило, Ти зростаєш, світла наша сило (М. Рильський); Як дань пройдешньому, як спомин, Як дня сьогоднішнього гомін.., Тебе кохаю, Дніпроград (М. Нагнибіда); Тихими вечорами зимовими, коли збирається, повечерявши, сім'я, старий дід оповідає минувшину і в тім конче про Довбуша (Г. Хоткевич); Тужу за моєю гарною минулістю (В. Стефаник); Життя прожите, вся минувшість хвилиною марною здається (У. Кравченко); Старий іншими очима, очима прощання почав бачити перед собою прожите і те, що було наяву (М. Стельмах); Утік сон за ліси, за гори. Збудив натомість у думках їмості всі спомини пережитого й перебутого (Лесь Мартович); Без щоденної пильної оглядки на перейдене хіба можна зазирнути в прийдешнє? (Ю. Шовкопляс). — Пор. 1. давнина́.

МИНУ́ЛИЙ (який пройшов, існував колись; пов'язаний з часом, який пройшов), КОЛИ́ШНІЙ, ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, ТОДІ́ШНІЙ, ТОГОЧА́СНИЙ, ПРОЙДЕ́ШНІЙ розм., БУ́ЛИЙ діал.; ПРОЖИ́ТИЙ, ПЕРЕЖИ́ТИЙ, ПЕРЕБУ́ТИЙ, ПЕРЕБУ́ЛИЙ (пов'язаний з колишнім життям); ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який був, відбувся раніше чогось). О днів минулих даль крилата..! (В. Сосюра); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть, і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях (М. Рильський); Мене змучило й невдоволило ще (з винятком поодиноких хвилин) моє дотеперішнє життя (О. Кобилянська); Битва розпочалась, по тодішньому звичаю, герцями (І. Нечуй-Левицький); "О мій загиблий, любий мій", Було подумає (вдова) І лічить Пройдешні дні (П. Воронько); Її чорну косу подекуди вже посріблила мудрість прожитих років (Я. Качура); Я так страшно змучивсь, так увесь погнувся Під ярмом — вагою пережитих літ (П. Грабовський); Пісня неначе промовила до її серця про перебуті турботи, про щастя кохання (І. Нечуй-Левицький); Гей, облітає яблуневий цвіт! Шкода, Марино, перебулих літ! (М. Рильський); Він попередньої ночі бачив погані сни (І. Франко). — Пор. 2. да́вній.

ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, здійснювався, був, існував перед іншим, передує іншому), ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРЕДНІ́ШИЙ розм., ПРЕЛІМІНА́РНИЙ книжн., ПЕРЕ́ДШИЙ діал.; МИНУ́ЛИЙ, КОЛИ́ШНІЙ (який передував теперішньому); НЕОСТАТОЧНИЙ, ПРИБЛИ́ЗНИЙ, ЧОРНОВИ́Й розм., ПРОВІЗО́РНИЙ книжн., ПРОВІЗОРИ́ЧНИЙ книжн. (який потребує додаткового уточнення, перевірки); АВА́НСОВИЙ (який здійснюється, видається тощо наперед). Тепер уже всі знали, як стоїть справа, але настрій на диво вернувся той кращий, попередній (І. Багряний); Первинна обробка деревини здійснюється на складах при лісовозних дорогах (збірник "Бойківщина"); Вони ще зроду ніколи не бачили такої розкоші серед польських старих магнатів за передніших часів! (І. Нечуй-Левицький); Коли б же в Вас знайшовсь чоловік, котрий схотів би стати хоч до прелімінарних студій в усьому ділі (М. Драгоманов); Його очі миготіли передшим блиском, а вираз його обличчя був глибоко поважний (О. Кобилянська); Сержант Перова могла розповісти про який завгодно з минулих боїв, як про вчорашню подію (Ю. Яновський); Я зовсім здоров, їм з апетитом колишнім (М. Коцюбинський); Сьогодні, за приблизними підрахунками, Стась знову виконав завдання процентів на 250-300 (О. Гуреїв); Чорновий варіант; Провізорне (провізоричне) рішення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колишній — коли́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колишній — див. ДАВНІЙ; ФР. попередній; (час) минулий. Словник синонімів Караванського
  3. колишній — Давнезний, давній, давновідбулий, давновідбутий, давнозабутий, давноколишній, давноминулий, дотеперішній, дотодішний, дотодішній, минулий, позаколишній, позатеперішній Словник синонімів Вусика
  4. колишній — [колишн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. колишній — -я, -є. 1》 Який був колись давно; минулий. || у знач. ім. колишнє, -нього, с. Те, що було колись давно; минуле. || Який був трохи раніше; попередній. 2》 Який утратив своє попереднє становище, призначення, попередній вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. колишній — КОЛИ́ШНІЙ, я, є. 1. Який був колись давно; минулий. Їм лірник співав про колишню неволю, “Даремщину-панщину” злую (Леся Українка); – Ти знаєш, як люблю я свій край, яка дорога мені його колишня слава, та як болить мене його теперішня недоля (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. колишній — Коли́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. колишній — КОЛИ́ШНІЙ, я, є. 1. Який був колись давно; минулий. Їм лірник співав про колишню неволю, «Даремщину-панщину» злую (Л. Укр., І, 1951, 345); І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби (Рильський, III, 1961, 208); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
  9. колишній — Коли́шній, -я, -є Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Словник української мови Грінченка