колишній

Значення в інших словниках

1. колишній — коли́шній прикметник Орфографічний словник української мови
2. колишній — Давнезний, давній, давновідбулий, давновідбутий, давнозабутий, давноколишній, давноминулий, дотеперішній, дотодішний, дотодішній, минулий, позаколишній, позатеперішній Словник синонімів Вусика
3. колишній — [колишн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. колишній — -я, -є. 1》 Який був колись давно; минулий. || у знач. ім. колишнє, -нього, с. Те, що було колись давно; минуле. || Який був трохи раніше; попередній. 2》 Який утратив своє попереднє становище, призначення, попередній вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. колишній — КОЛИ́ШНІЙ, я, є. 1. Який був колись давно; минулий. Їм лірник співав про колишню неволю, “Даремщину-панщину” злую (Леся Українка); – Ти знаєш, як люблю я свій край, яка дорога мені його колишня слава, та як болить мене його теперішня недоля (Б. Словник української мови у 20 томах
6. колишній — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови
7. колишній — Коли́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. колишній — КОЛИ́ШНІЙ, я, є. 1. Який був колись давно; минулий. Їм лірник співав про колишню неволю, «Даремщину-панщину» злую (Л. Укр., І, 1951, 345); І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби (Рильський, III, 1961, 208); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
9. колишній — Коли́шній, -я, -є Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Словник української мови Грінченка