1. Словник української мови в 11 томах

колишній

КОЛИ́ШНІЙ, я, є.

1. Який був колись давно; минулий.

Їм лірник співав про колишню неволю, «Даремщину-панщину» злую (Л. Укр., І, 1951, 345);

І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби (Рильський, III, 1961, 208);

// у знач. ім. коли́шнє, нього, с. Те, що було колись давно; минуле.

Де колишнє чайкою тужило, Ти зростаєш, світла наша сило. Розцвітаєш в злагоді, в труді. Розправляєш плечі молоді (Рильський, III, 1961, 74);

// Який був трохи раніше; попередній.

— Якби мені знову колишняя сила. Якби мені гуки міцнії. Тоді б мене туга оця не гнітила!.. (Л. Укр., І, 1951, 347);

Я зовсім здоров, їм з апетитом колишнім (Коцюб., III, 1956, 164).

2. Який утратив своє попереднє становище, призначення, попередній вигляд.

Є чимало повітових управ, де за старших колишні голови та писарі засіли (Мирний, III, 1954, 258);

День Перемоги кожен рік По праву з гордістю стрічаєм. Спішить колишній фронтовик На фронт новий дзвінким трамваєм (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 59);

Смугляве, з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої вроди (Гончар, III, 1959, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колишній — коли́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колишній — див. ДАВНІЙ; ФР. попередній; (час) минулий. Словник синонімів Караванського
  3. колишній — Давнезний, давній, давновідбулий, давновідбутий, давнозабутий, давноколишній, давноминулий, дотеперішній, дотодішний, дотодішній, минулий, позаколишній, позатеперішній Словник синонімів Вусика
  4. колишній — [колишн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. колишній — -я, -є. 1》 Який був колись давно; минулий. || у знач. ім. колишнє, -нього, с. Те, що було колись давно; минуле. || Який був трохи раніше; попередній. 2》 Який утратив своє попереднє становище, призначення, попередній вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. колишній — КОЛИ́ШНІЙ, я, є. 1. Який був колись давно; минулий. Їм лірник співав про колишню неволю, “Даремщину-панщину” злую (Леся Українка); – Ти знаєш, як люблю я свій край, яка дорога мені його колишня слава, та як болить мене його теперішня недоля (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. колишній — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови
  8. колишній — Коли́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. колишній — Коли́шній, -я, -є Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Словник української мови Грінченка