колихнутися
КОЛИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до колиха́тися.
Від подиху передвечірнього вітерця колихнулася фіранка (Донч., II, 1956, 77);
Він пильно поглядав на траву, але вона не колихнулась (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 167);
Юрба лиш колихнулась і пропустила Тихона, ..Матюху й Гниду за ним (Головко, II, 1957, 157);
*Образно. Карпо Петрович чує, ..що в голові у нього, як важка хвиля, колихнулася думка (Коцюб., II, 1955, 379);
Щось зворушливе і тепле колихнулося в серці (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колихнутися — колихну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- колихнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до колихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колихнутися — КОЛИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до колиха́тися. Від подиху передвечірнього вітерця колихнулася фіранка (О. Донченко); Він пильно поглядав на траву, але вона не колихнулась (В. Словник української мови у 20 томах
- колихнутися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови