колокільце

Колокільце, -ця

с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка! Макс. (1849). 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me