колосина

Колоси́на, -ни

ж. и колосі́ння, -ня, с. Оторванные отъ стеблей колосья, колосья послѣ молотьбы. Вх. Зн. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колосина — -и, ж., розм. Один колос (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колосина — КОЛОСИ́НА, и, ж., розм. Один колос (у 1 знач.). * У порівн. Голос чуть, де поле й трави: – Я тебе любила, сину! Тож прилинь хоч на часину: душать ось мене удави, гнуть к землі, як колосину (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  3. колосина — КОЛОСИ́НА, и, ж., розм. Один колос (у 1 знач.). *У порівн. Голос чуть, де поле й трави: — Я тебе любила, сину! Тож прилинь хоч на часину: душать ось мене удави, гнуть к землі, як колосину (Тич., II, 1957, 118). Словник української мови в 11 томах