1. Словник української мови в 11 томах

колосина

КОЛОСИ́НА, и, ж., розм. Один колос (у 1 знач.).

*У порівн. Голос чуть, де поле й трави: — Я тебе любила, сину! Тож прилинь хоч на часину: душать ось мене удави, гнуть к землі, як колосину (Тич., II, 1957, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колосина — -и, ж., розм. Один колос (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колосина — КОЛОСИ́НА, и, ж., розм. Один колос (у 1 знач.). * У порівн. Голос чуть, де поле й трави: – Я тебе любила, сину! Тож прилинь хоч на часину: душать ось мене удави, гнуть к землі, як колосину (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  3. колосина — Колоси́на, -ни ж. и колосі́ння, -ня, с. Оторванные отъ стеблей колосья, колосья послѣ молотьбы. Вх. Зн. 27. Словник української мови Грінченка