колотівка
Колотівка, -ки
ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колотівка — колоті́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колотівка — див. калатало Словник синонімів Вусика
- колотівка — -и, ж. Предмет хатнього вжитку у вигляді палички із сучками на кінці для колотіння, збивання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колотівка — КОЛОТІ́ВКА, и, ж. Предмет домашнього вжитку у формі палички із сучками на кінці для колотіння, збивання чого-небудь. Павло завжди догоджав братовій. То стільчик зробить їй під корову, то колотівку нову (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
- колотівка — КОЛОТІ́ВКА, и, ж. Предмет домашнього вжитку у вигляді палички із сучками на кінці для колотіння, збивання чого-небудь. Павло завжди догоджав братовій. То стільчик зробить їй під корову, то колотівку нову (Томч., Жменяки, 1964, 27). Словник української мови в 11 томах