1. Словник української мови Грінченка

колій

Колій, -лія

м.

1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г.

2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колій — колі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колій — див. ніж Словник синонімів Вусика
  3. колій — -я, ч. 1》 Той, хто коле (забиває) свиней. 2》 Ніж, яким колють свиней. 3》 іст. Учасник Коліївщини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колій — КОЛІ́Й¹, я́, ч. 1. Той, хто коле, забиває худобу (перев. свиней, свійську птицю і т. ін.) на м'ясо; різник (у 1 знач.). Колії різали й білували корови, барани та птицю на вечерю (І. Словник української мови у 20 томах
  5. колій — РІЗНИ́К (той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо), РІЗА́К розм., САЛГА́Н діал., САЛОГА́Н (САЛОГО́Н) діал.; КОЛІ́Й (той, хто забиває свиней). Словник синонімів української мови
  6. колій — Колі́й, -лія́, -лі́єві, -лі́єм; колії́, -лії́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колій — КОЛІ́Й, я́, ч. 1. Той, хто коле (забиває) свиней. Я там лементувала, наче порося під ножем у колія, — мабуть, на третій вулиці було чути! (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах