комарик
Кома́рик, -ка
м. ум. отъ комарь.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комарик — кома́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- комарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до комар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комарик — КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р. Вилетіла муха з хати комарика рятувати (з народної пісні); Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли .. в тіні дерев (І. Франко); Комарики, хай їм всячина, надокучали. Словник української мови у 20 томах
- Комарик — Кома́рик (Кума́рик) кав'ярня в театрі ім. М. Заньковецької (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- комарик — придави́ти комара́ (кома́рика), жарт. Відпочити лежачи, задрімати, заснути. Дід Козак з поміччю своїх онуків-парубчаків стежив, щоб ми часом не чкурнули десь у комору на примістку чи придавили комара і на возі з сіном, посеред двору (М. Фразеологічний словник української мови
- комарик — КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р. Вилетіла муха з хати комарика рятувати (Сл. Гр.); Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли.. в тіні дерев (Фр., III, 1950, 181). Словник української мови в 11 томах