1. Словник української мови у 20 томах

комарик

КОМА́РИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до кома́р.

Вилетіла муха з хати комарика рятувати (з народної пісні);

Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли .. в тіні дерев (І. Франко);

Комарики, хай їм всячина, надокучали. Накрився б чоловік з головою, так душно, дихати нічим (В. Винниченко);

Скнара .. дістав із вуха комарика, що саме заліз туди необачно (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комарик — кома́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комарик — -а, ч. Зменш.-пестл. до комар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Комарик — Кома́рик (Кума́рик) кав'ярня в театрі ім. М. Заньковецької (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. комарик — придави́ти комара́ (кома́рика), жарт. Відпочити лежачи, задрімати, заснути. Дід Козак з поміччю своїх онуків-парубчаків стежив, щоб ми часом не чкурнули десь у комору на примістку чи придавили комара і на возі з сіном, посеред двору (М. Фразеологічний словник української мови
  5. комарик — КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р. Вилетіла муха з хати комарика рятувати (Сл. Гр.); Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли.. в тіні дерев (Фр., III, 1950, 181). Словник української мови в 11 томах
  6. комарик — Кома́рик, -ка м. ум. отъ комарь. Словник української мови Грінченка