комар
КОМА́Р, а́, ч.
Кровосисна комаха ряду двокрилих із тонким довгастим тільцем і хоботком.
Кусає комар до пори (Номис);
– Ой, чи хутко ви там? Тут комарі заїдають, – протягла немов заспаним голосом Зоня (Леся Українка);
В малесенькій тісній халупці було вогко і трохи душно. Почали докучати комарі і дрібнюсінька мошка (І. Багряний);
Рятуючись від комарів, що густо дзвеніли над головами, заробітчани взялися розкладати багаття (О. Гончар);
– До лісу, в кущі! – гукнув Славко. – Там вони не кусатимуть! Продеремося крізь хащі – комарі відстануть! (О. Бердник).
◇ Задуши́ти [в пу́зі] комара́ див. заду́шувати;
(1) [І] кома́р но́са не підто́чить – не буде до чого причепитися, прискіпатися.
– Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін);
– Не в тім питання, що з ним [Давидом] зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Головко);
Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив (М. Стельмах);
Їдя́ть його́ (її́, тебе́ і т. ін.) му́хи [з комара́ми] див. му́ха;
Придави́ти (придуши́ти) комара́ (кома́рика) див. прида́влювати;
Як у горобця́ (у комара́) див. горобе́ць.
Значення в інших словниках
- комар — кома́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- комар — [комар] -ара, м. (на) -ар'і/-аров'і, кл. -ареи, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -арам Орфоепічний словник української мови
- комар — -а, ч. Двокрила кровососна комаха з тонким довгастим тільцем і хоботком. Малярійний комар. Кровососні комарі — двокрилі комахи родини Culicidae, самки яких є переносниками інфекційних захворювань людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комар — Комар з дуба паде, тай ще спочиває. Жартівливо припрошуючи гостя посидіти. Комар не паде, а злітає. Комар і цареві на носі грає. І багачеві треба сказати свою правду. Тільки сала на нім, що на комарі цілім. Дуже марний. Приповідки або українсько-народня філософія
- КОМАР — • "КОМАР" - назва сатир.-гумор. ілюстрованих журналів, які виходили у Львові на початку та в 30-х роках 20 століття. 1) 1900 — 16, двічі на місяць. Перший видавець і редактор — І. Кунцевич. Надр. твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика... Українська літературна енциклопедія
- комар — (і) кома́р но́са не підто́чить. Не буде до чого причепитися, прискіпатися. — Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін); — Не в тім питання, що з ним (Давидом) зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Фразеологічний словник української мови
- комар — Кома́р, -ра́, -ро́ві, -ро́м; комарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комар — КОМА́Р, а́, ч. Двокрила кровоссальна комаха з тонким довгастим тільцем і хоботком. Кусає комар до пори (Номис, 1864, № 7770); — Ой, чи хутко ви там? Тут комарі заїдають,— протягла немов заспаним голосом Зоня (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах