1. Українська літературна енциклопедія

КОМАР

КОМА́Р

• "КОМАР"

- назва сатир.-гумор. ілюстрованих журналів, які виходили у Львові на початку та в 30-х роках 20 століття. 1) 1900 — 16, двічі на місяць. Перший видавець і редактор — І. Кунцевич. Надр. твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Яричевського, Д. Лукіяновича, К. Малицької, С. Бердяєва, О. Луцького, В. Пачовського, С. Чарнецького, М. Яцківа та ін. 2) 1933 — 39, щотижня. Редактор — Л. Чубатий, видавець — І. Тиктор. Вміщено, зокрема, гуморески Юрія Вухналя, С. Чарнецького (під псевд. Тиберій Горобець), дружні шаржі й пародії на Б. І. Антонича, Ірину Вільде, Б. Кравціва, О. Олеся, В. Винниченка, П. Тичину, М. Рильського, І. Микитенка та ін. укр. письменників.

Обидва періодичні видання висвітлювали боротьбу народу західноукр. земель за утвердження нац. самобутності і незалежності. Більшість худож. творів опубл. під криптонімами і псевдонімами, досі не розкритими.

В. І. Лучук.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комар — кома́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комар — [комар] -ара, м. (на) -ар'і/-аров'і, кл. -ареи, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -арам Орфоепічний словник української мови
  3. комар — -а, ч. Двокрила кровососна комаха з тонким довгастим тільцем і хоботком. Малярійний комар. Кровососні комарі — двокрилі комахи родини Culicidae, самки яких є переносниками інфекційних захворювань людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комар — КОМА́Р, а́, ч. Кровосисна комаха ряду двокрилих із тонким довгастим тільцем і хоботком. Кусає комар до пори (Номис); – Ой, чи хутко ви там?... Словник української мови у 20 томах
  5. комар — Комар з дуба паде, тай ще спочиває. Жартівливо припрошуючи гостя посидіти. Комар не паде, а злітає. Комар і цареві на носі грає. І багачеві треба сказати свою правду. Тільки сала на нім, що на комарі цілім. Дуже марний. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. комар — (і) кома́р но́са не підто́чить. Не буде до чого причепитися, прискіпатися. — Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін); — Не в тім питання, що з ним (Давидом) зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Фразеологічний словник української мови
  7. комар — Кома́р, -ра́, -ро́ві, -ро́м; комарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комар — КОМА́Р, а́, ч. Двокрила кровоссальна комаха з тонким довгастим тільцем і хоботком. Кусає комар до пори (Номис, 1864, № 7770); — Ой, чи хутко ви там? Тут комарі заїдають,— протягла немов заспаним голосом Зоня (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах