комар

(і) кома́р но́са не підто́чить. Не буде до чого причепитися, прискіпатися. — Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін); — Не в тім питання, що з ним (Давидом) зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Головко); Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив (М. Стельмах).

їдя́ть (його́) му́хи (з комара́ми) кого, що. 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т. ін. А, їдять вас мухи! (Укр.. присл..); А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк); — Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний). ї́ли б му́хи. — Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало). не їдя́ть його́ му́хи. Він .. скоріше почув, ніж побачив у сірій імлі, як орачі погейкували на своїх пругах. — Та не їдять його мухи,— ображено ляпнув він по штанях і ще більше напосів на трактористів: — Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч). 2. жарт. Уживається для вираження захоплення чим-небудь. — Рахубиста товаряка (верблюд),— засміявся Кузь.— Їсть і п’є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюнник); Мої думи заклопотаними горобцями, — за сніжинками, за летючими… Ех, їдять його мухи з комарями!.. (В. Сосюра).

придави́ти комара́ (кома́рика), жарт. Відпочити лежачи, задрімати, заснути. Дід Козак з поміччю своїх онуків-парубчаків стежив, щоб ми часом не чкурнули десь у комору на примістку чи придавили комара і на возі з сіном, посеред двору (М. Рудь); — Коли ти ненароком придавиш комарика, звалишся снопом на дорогу, .. не заб’єшся!.. (М. Рудь); — Трохи комарика придавив… Зараз подамся на скиртовище. Мо’ (може), корові насмичу (В. Дрозд).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комар — кома́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комар — [комар] -ара, м. (на) -ар'і/-аров'і, кл. -ареи, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -арам Орфоепічний словник української мови
  3. комар — -а, ч. Двокрила кровососна комаха з тонким довгастим тільцем і хоботком. Малярійний комар. Кровососні комарі — двокрилі комахи родини Culicidae, самки яких є переносниками інфекційних захворювань людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комар — КОМА́Р, а́, ч. Кровосисна комаха ряду двокрилих із тонким довгастим тільцем і хоботком. Кусає комар до пори (Номис); – Ой, чи хутко ви там?... Словник української мови у 20 томах
  5. комар — Комар з дуба паде, тай ще спочиває. Жартівливо припрошуючи гостя посидіти. Комар не паде, а злітає. Комар і цареві на носі грає. І багачеві треба сказати свою правду. Тільки сала на нім, що на комарі цілім. Дуже марний. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. КОМАР — • "КОМАР" - назва сатир.-гумор. ілюстрованих журналів, які виходили у Львові на початку та в 30-х роках 20 століття. 1) 1900 — 16, двічі на місяць. Перший видавець і редактор — І. Кунцевич. Надр. твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика... Українська літературна енциклопедія
  7. комар — Кома́р, -ра́, -ро́ві, -ро́м; комарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комар — КОМА́Р, а́, ч. Двокрила кровоссальна комаха з тонким довгастим тільцем і хоботком. Кусає комар до пори (Номис, 1864, № 7770); — Ой, чи хутко ви там? Тут комарі заїдають,— протягла немов заспаним голосом Зоня (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах