коменда

Коме́нда, -ди

ж.

1) Команда, отрядъ. В славнім місті Берестечку коменда стояла. Гол. І. 67.

2) Начальство. Молоденький козаченько в коменди ся просить: пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коменда — Коме́нда: — військова одиниця [52] — загін [51;42] Словник з творів Івана Франка