комель

Коме́ль, мля́

м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комель — (дерева) окорінок, прикорінок, прикорінь, оземок (рогів) низ (снопа) гузир Словник чужослів Павло Штепа
  2. комель — КО́МЕЛЬ, мля́, ч. Нижня, основна, яка прилягає до кореня частина (рослини, волосини, пера, рога). У більшості деревних рослин комель має неправильну форму, що збільшує непродуктивні відходи деревини (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. комель — Селянський будинок на півночі Росії, що має під одним двосхилим дахом паралельно розташовані житлову і господарчу частини. Архітектура і монументальне мистецтво