комель
КО́МЕЛЬ, мля́, ч.
Нижня, основна, яка прилягає до кореня частина (рослини, волосини, пера, рога).
У більшості деревних рослин комель має неправильну форму, що збільшує непродуктивні відходи деревини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комель — (дерева) окорінок, прикорінок, прикорінь, оземок (рогів) низ (снопа) гузир Словник чужослів Павло Штепа
- комель — Селянський будинок на півночі Росії, що має під одним двосхилим дахом паралельно розташовані житлову і господарчу частини. Архітектура і монументальне мистецтво
- комель — Коме́ль, мля́ м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9. Словник української мови Грінченка