1. Словник української мови Грінченка

комірницький

Комірницький, -а, -е

1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817.

2) Таможенный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комірницький — КОМІРНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до комірни́к. Рогиня .. з подивом розглядав недоладну постать хитрющого пролази, який, певне, і в самому пеклі не розлучиться із комірницькими ключами. Ох і фігура! (М. Стельмах). КОМІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до комі́рник. Словник української мови у 20 томах