комірницький
КОМІРНИ́ЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до комірни́к.
Рогиня .. з подивом розглядав недоладну постать хитрющого пролази, який, певне, і в самому пеклі не розлучиться із комірницькими ключами. Ох і фігура! (М. Стельмах).
КОМІ́РНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до комі́рник.
Хазяйська курка комірницькій корові ногу переломила (народний жарт).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комірницький — Комірницький, -а, -е 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный. Словник української мови Грінченка