1. Словник української мови Грінченка

коничок

Ко́ничок, -чка

м. ум. отъ кінь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коничок — ко́ничок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коничок — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. коничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до коник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коничок — КО́НИЧОК, чка, ч. Пестл. до ко́ник 1. В нього шабля і рушниця, Ще й коничок сивий (з народної пісні); Грає, несучи дівчину, Коничок буланий (А. Метлинський); Уже видно було й окремих коней, що випереджали гурт, гасаючи одне одному навперейми. То були молоді конички й жеребчики (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
  5. коничок — Ко́ничок, -чка, -чку; -нички, -чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. коничок — КО́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ко́ник 1. Грає, несучи дівчину, Коничок буланий (Укр. поети-романтики.., 1968, 168); В нього шабля і рушниця. Ще й коничок сивий (Укр.. лір. пісні, 1958, 571). Словник української мови в 11 томах