1. Словник української мови Грінченка

конокрад

Конокрад, -да

м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради. Левиц. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конокрад — конокра́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. конокрад — Коновід; пор. ЗЛОДІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. конокрад — -а, ч. Той, хто краде коней; коновод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конокрад — КОНОКРА́Д, а, ч. Той, хто краде коней; коновод. [Антон:] Та чи не конокрад ти, що так плутаєш? (М. Кропивницький); Так і не довелось Гнатові звести рахунки із степовими конокрадами (Григорій Тютюнник); Конокради знають, коли приходити. Словник української мови у 20 томах
  5. конокрад — КОНОКРА́Д, КОНОВО́Д розм. (Антон:) Та чи не конокрад ти, що так плутаєш? (М. Кропивницький); Тепер вона знала, чим зробився Роман і хто брав у їх на селі коні... Коновод.. Злодій!.. (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
  6. конокрад — Конокра́д, -да; -ра́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конокрад — КОНОКРА́Д, а, ч. Той, хто краде коней; коновод. [Антон:] Та чи не конокрад ти, що так плутаєш? (Крон., І, 1958, 203); Так і не довелось Гнатові звести рахунки із степовими конокрадами (Тют., Вир. 1964, 72). Словник української мови в 11 томах