копитник

Копитник, -ка, копитняк, -ка

м. = копитень. Лв. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копитник — копи́тник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. копитник — -а, ч. Багаторічна трав'яниста квіткова рослина, що має копитоподібні листочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копитник — КОПИ́ТНИК, у, ч. Те саме, що копитня́к. А всякого зілля, квіток! і копитник хрещатий, папороть розрослась купою (Марко Вовчок); Скрізь у очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, .. деревій і ромен (М. Стельмах); Копитник – одна з небагатьох вічнозелених рослин у наших лісах (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. копитник — КОПИ́ТНИК, а, ч. (Asarum L.). Багаторічна трав’яниста квіткова рослина, що має копитоподібні листочки. А всякого зілля, квіток! і копитник хрещатий, папороть розрослась купою (Вовчок, І, 1955, 100); Скрізь у очі полізло різне зілля... Словник української мови в 11 томах