копитник
КОПИ́ТНИК, а, ч. (Asarum L.). Багаторічна трав’яниста квіткова рослина, що має копитоподібні листочки.
А всякого зілля, квіток! і копитник хрещатий, папороть розрослась купою (Вовчок, І, 1955, 100);
Скрізь у очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, ..деревій і ромен (Стельмах, І, 1962, 139).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копитник — копи́тник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- копитник — -а, ч. Багаторічна трав'яниста квіткова рослина, що має копитоподібні листочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копитник — КОПИ́ТНИК, у, ч. Те саме, що копитня́к. А всякого зілля, квіток! і копитник хрещатий, папороть розрослась купою (Марко Вовчок); Скрізь у очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, .. деревій і ромен (М. Стельмах); Копитник – одна з небагатьох вічнозелених рослин у наших лісах (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- копитник — Копитник, -ка, копитняк, -ка м. = копитень. Лв. 97. Словник української мови Грінченка