1. Словник української мови в 11 томах

копитняк

КОПИТНЯ́К, а́, ч. Те саме, що копи́тник.

Кореневища копитняка варять на козиному молоці (Лікар, рослини.., 1958, 36);

Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (Мур., Бук. повість, 1959, 305).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копитняк — копитня́к іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. копитняк — -а, ч. Те саме, що копитник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копитняк — КОПИТНЯ́К, у́, ч. Багаторічна трав'яниста квіткова рослина родини кирказонових, що має копитоподібні листочки. Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (І. Словник української мови у 20 томах