1. Словник української мови Грінченка

копиток

Копито́к, -тка

м. ум. отъ копит.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копиток — КОПИТО́К, тка́, ч. Те саме, що копи́то́ 1. Задріботів [ослик] своїми чорними, господарем пильно підбарвленими й вичищеними копитками (Н. Королева); – Та ви їжте, пригощайтеся на здоров'я. Холодець у мене, як пісня, – з копитків (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах