коптити

Коптити, -пчу, -тиш

гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коптити — копти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коптити — КОПТИТИ – КОПТІТИ Коптити, -пчу, -птиш, перех. Коптінням приготовляти продукти харчування: коптити ковбаси. Коптіти, -пчу, -птиш, неперех. Утворювати кіпоть: лампа коптить. Літературне слововживання
  3. коптити — Задимлювати, задимляти, закурювати, кіптити, підкопчувати, прокопчувати Фразеологічні синоніми: в'ялити в диму Словник синонімів Вусика
  4. коптити — -пчу, -птиш, недок., перех. Приготовляти продукти харчування (рибу, м'ясо тощо), пров'ялюючи їх у диму; закопчувати (у 2 знач.), вудити (див. вудити II). Коптити небо зневажл. — жити бездіяльно, не приносячи користі суспільству. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коптити — (м'ясо) вудити, завуджувати, завудити, позавуджувати, навуджувати, навудити, понавуджувати, повуджувати, повудити, (світилка) чадіти, зачадіти, зічадіти, почадіти, курити, закурювати, закурити, віддрукувати, відмалювати, наподобити, позакурювати, накурювати, накурити, понакурювати Словник чужослів Павло Штепа
  6. коптити — КОПТИ́ТИ, пчу́, пти́ш, недок., що. 1. Приготовляти продукти харчування (рибу, м'ясо і т. ін.), пров'ялюючи їх у диму або використовуючи відповідні хімікати; закопчувати (у 2 знач.). Чоловік .. Словник української мови у 20 томах
  7. коптити — не́бо копти́ти, зневажл. Жити без певної мети, без користі для людей, для суспільства. Без діла жить — тільки небо коптить (Укр.. присл..); — Князь Куракін, думаєте, чого кулю собі в лоб пустив?.. вийшов порох увесь, чого йому було небо коптити?! (А. Фразеологічний словник української мови
  8. коптити — КОПТИ́ТИ (приготовляти продукти харчування — рибу, м'ясо тощо, прив'ялюючи їх у диму), ЗАКО́ПЧУВАТИ, ВИКО́ПЧУВАТИ, ЗАДИ́МЛЮВАТИ розм., ПРОДИ́МЛЮВАТИ розм., ВУ́ДИТИ діал. — Док.: закопти́ти, ви́коптити, задими́ти, продими́ти. Словник синонімів української мови
  9. коптити — КОПТИ́ТИ, пчу́, пти́ш, недок., перех. Приготовляти продукти харчування (рибу, м’ясо тощо), пров’ялюючи їх у диму; закопчувати (у 2 знач.), вудити ( див. ву́дити²). Чоловік.. одно [свиняче м’ясо] варить, інше в димах коптить, начиняє ним ковбаси (Фр. Словник української мови в 11 томах