1. Словник української мови Грінченка

коромола

Коромо́ла, -ли

ж. Крамола, заговоръ. Князі кують коромоли. О. 1861. III. Костом. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коромола — Коромо́ла: — крамола [9] Словник з творів Івана Франка
  2. коромола — КОРОМО́ЛА, и, ж., зах. Крамола. А у княжих сварах, коромолах Навіть людські літа скоротились (І. Франко); Олег мечем ковав [кував] коромолу, сіяв стріли по землі (М. Словник української мови у 20 томах