коромола

КОРОМО́ЛА, и, ж., зах.

Крамола.

А у княжих сварах, коромолах Навіть людські літа скоротились (І. Франко);

Олег мечем ковав [кував] коромолу, сіяв стріли по землі (М. Грушевський);

– Може, серед дзенькоту мечів про наші коромоли забуду, про сварку повсякчасну (Б. Лепкий);

Греція й досі борсалась у коромолах, такою слабкою вона вже дуже давно не була (І. Білик).