коромольний

КОРОМО́ЛЬНИЙ, а, е, зах.

Крамольний.

Сором тепер обпалює Мацька – як смів так розмовляти з мужем, який не боїться вголос вимовляти коромольні слова? (Р. Іваничук);

Воєвода сторожової сотні .. доповів головному воєводі, що за Окою вештається чимало якихось людей. Претич наказав вислати кількох піших вивідників, і коли ті за годину повернулися назад, стало ясно, що то коромольний Вятицький полк (І. Білик).