корона

КОРО́НА¹, и, ж.

1. Вінець із коштовними прикрасами, що його носять на голові монархи як символ влади.

Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами (І. Нечуй-Левицький);

Цар старий давно помер, Замість нього вже тепер Син його сидів на троні В царськім одязі й короні (Л. Первомайський);

Імператриця дивно схитнула головою, тьмавий блиск од корони вдарив кудись угору (П. Загребельний);

* Образно. Так! пастух у полі – владар, Трон йому – гора крута, Сонечко над головою – То корона золота (Леся Українка);

// Зображення такого вінця на гербах, орденах і т. ін.

Слуги повиймали з возів стільці та дзиґлики, оббиті червоним та жовтим сап'яном з видавленими золотими гербами та князівськими коронами Заславського (І. Нечуй-Левицький);

У центрі герба сяяв білизною здиблений одноріг із золотою короною (Ю. Винничук);

// Прикраса у вигляді такого вінця.

Я .. вбиралася в мамину срiблясту сукню, розплiтала коси й одягала на голову саморобну корону (І. Роздобудько);

// чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий вінець.

Раптом на тлі синього моря пропливає корона золотого волосся. Морські очі [жінки] встромилися в мене і біле обличчя привітно киває (М. Коцюбинський);

Марійка .. трусонула короною каштанових кіс (О. Донченко);

Редька нарешті помітила білосніжну корону з льодовиків і вершин, що колом обступили це забуте всім світом село (І. Карпа);

// у знач. присл. коро́ною. У вигляді корони.

Не так давно ще вона вплітала кісники, .. носила коси двома зв'язаними перевесельцями на потилиці, а цієї весни почала викладати по-дівочому – короною (О. Гончар);

Сивіючі коси її були заплетені короною навколо голови (О. Бердник).

2. перен. Влада монарха.

Шотландське лицарство усе перейшло Служити в англійському війську, Пішло боронити мечем і щитом Корону і владу англійську (Леся Українка);

Тішився король із своїх синів, але й журився, бо все думав, котрому із них передасть корону (В. Королевич);

// заст. Держава, уряд, влада (у 2 знач.).

Старий Кодак був колись городом і належав до польської корони (О. Стороженко);

Пан гетьман подався на поклін до графа Заремби, посланця корони польської (О. Ільченко);

Щоб віддячити доблесному піратові за службу на благо корони, вона одарувала того титулом і гербом з трьома ящірками (С. Андрухович).

3. Вінець, який тримають над головами молодих під час вінчання.

Ритуальні рухи священика, шлюбні корони на головах молодят, во ім'я Отця і Сина (С. Процюк);

Вона чомусь уже стоїть за вікном – Северинина пишна Панна, ніби щойно з-під вінчальної корони (М. Матіос).

4. астр. Світлий ореол навколо Сонця або інших небесних тіл.

Корона – це дуже розріджена верхня частина атмосфери Сонця (з наук.-попул. літ.);

Недалеко від місячного серпа загорілася яскрава зоря, запульсувала, огорнулася туманною короною (О. Бердник);

Навколо мiсяця утворилась матова корона, пронизавши небо велетенською сонно-незворушною нiчною веселкою (Р. Андріяшик).

5. Те саме, що кро́на¹.

Понесло холодом.., й старі дуби та липи почули його і стрепенули своїми коронами (І. Франко);

Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях (М. Коцюбинський);

Лапате дерево розкинулося широко над головою, заслонивши небо й сонце густою зеленою короною (І. Багряний).

Прийма́ти / прийня́ти коро́ну (булаву́) див. прийма́ти.

△ (1) Со́нячна коро́на, астр. – найвіддаленіші та найрозрідженіші шари атмосфери Сонця, які під час його повних затемнень сприймаються як сяйво, що оточує диск Сонця.

Над хромосферою міститься найпротяжніший шар сонячної атмосфери – сонячна корона. Вона має сріблясто-білий колір і простягається на висоту в кілька сонячних радіусів, поступово переходячи в міжпланетний простір (з навч. літ.);

Хоча наш фрегат мав дуже потужні телескопи, користі від них поки було небагато, бо планету від нас затуляла сонячна корона (О. Авраменко, В. Авраменко).

КОРО́НА², и, ж., заст.

Крона (див. кро́на²).

Чув, що йому ліпше, руки й коліна перестали трястися, а йти до лікаря, то знов треба наслухатися проповіді та й заплатити хоч корону (І. Франко);

– Він харчувався в мене два місяці та й завинив мені три корони (Л. Мартович);

Йому [панові Бадовському] залишилося тільки .. шляхетство, 12 корон пенсії і велике точило (П. Козланюк).