корона

(лат. — вінець)

Форт на зовнішньому боці фортеці.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корона — див. вінок Словник синонімів Вусика
  2. корона — Назва Польського  королів ства з часу об'єднання Польщі і Литви на Люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу Річ Посполиту Словник застарілих та маловживаних слів
  3. корона — корона: ◊ корона <�тобі, її> з голови не впа́де знев., ірон. це не зашкодить <�твоїй, її> репутації; нічого <�тобі, їй> не станеться (м, ср, ст): Не бійся, корона з голови не впаде, якщо підеш і поможеш трохи цьоці Мілі (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. корона — Урочистий головний убір і символ влади монарха; переважно у вигляді золотого обруча, оздобленого ліліями, хрестом і дорогоцінностями. Універсальний словник-енциклопедія
  5. корона — КОРО́НА¹, и, ж. 1. Металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади. Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами (Н.-Лев., III, 1956, 302); Цар старий давно помер. Словник української мови в 11 томах
  6. корона — Корона з голови не впаде. Ніхто кривди не зазнає. Нікому не урветься чести. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. корона — коро́на 1 іменник жіночого роду вінець; влада монарха; держава; світлий ореол навколо Сонця, який видно під час сонячного затемнення; крона дерева коро́на 2 іменник жіночого роду грошова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  8. корона — Те саме, що вінець Словник церковно-обрядової термінології
  9. корона — Дрібна австрійська монета [XI] — австрійська срібна монета, півринського [IV] Словник з творів Івана Франка
  10. корона — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
  11. корона — КОРО́НА¹, и, ж. 1. Вінець із коштовними прикрасами, що його носять на голові монархи як символ влади. Там лежав князів скарб.., золоті корони, обсипані діамантами (І. Словник української мови у 20 томах
  12. корона — I -и, ж. 1》 Металевий з коштовними прикрасами вінець, що його носять на голові монархи як символ влади. || Зображення такого вінця на гербах, орденах і т. ін. || чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий вінець. 2》 перен. Влада монарха. || заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  13. корона — (монарша) вінець; П. королівство, держава, уряд, влада; (сонця) авреоля; (оздоба) діядема; (дерева) верховіття, верхів'я, крона; (гроші) крона. Словник синонімів Караванського
  14. корона — Коро́на, -ни; коро́ни, коро́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. корона — коро́на (від лат. corona – вінець, вінок) 1. Металевий головний убір (вінець), що здавна служить знаком монархічної влади. 2. К. електрична... Словник іншомовних слів Мельничука