1. Словник української мови Грінченка

коротити

Короти́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Укорачивать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коротити — короти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коротити — -очу, -отиш, недок., перех. Робити коротшим; укорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коротити — КОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, недок. 1. що. Робити коротшим; укорочувати. [Явдоха:] А гріх же воно так сердитись, та й негаразд, для усіх негаразд... Все ж то воно на серце ваше сідає, життя коротить (Панас Мирний); – От і кінець нашим митарствам. Словник української мови у 20 томах
  4. коротити — КОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, недок., перех. Робити коротшим; укорочувати. [Явдоха:] А гріх же воно так сердитись, та й негаразд, для усіх негаразд… Все ж то воно на серце ваше сідає, життя коротить (Мирний, V, 1955, 138). Словник української мови в 11 томах