кочубей
Кочубей, -бея
м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Кочубей — Кочубе́й прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- Кочубей — (Кочубеївна) Мотря, бл. 1688 — ?, донька Василя К., хрещениця гетьмана І. Мазепи, який був закоханий у неї і хотів одружитися (батьки не дали згоди); збереглися листи Мазепи до неї, роман став сюжетом для письменників, композиторів, художників... Універсальний словник-енциклопедія
- Кочубей — Кочубе́й, -бе́я, -бе́єві, -бе́єм. Кочубе́їв, -бе́єва, -бе́єве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)