1. Словник української мови Грінченка

кочування

Кочува́ння, -ня

с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочування — кочува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кочування — -я, с. Дія за знач. кочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кочування — КОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кочува́ти 1, 2. – Сам виїхав [король Бела] нам назустріч, на пограниччя, привітав мене, як брата, і надав вільні землі для кочування (В. Словник української мови у 20 томах
  4. кочування — КОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кочува́ти. Хани.. більшу частину року проводили в кочуваннях (Іст. СРСР, І, 1956, 80); Кочування зв’язане з тим, що з настанням зими.. вовки, шукаючи їжі, змушені робити великі переходи (Наука.. Словник української мови в 11 томах