кочування
КОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кочува́ти.
Хани.. більшу частину року проводили в кочуваннях (Іст. СРСР, І, 1956, 80);
Кочування зв’язане з тим, що з настанням зими.. вовки, шукаючи їжі, змушені робити великі переходи (Наука.., 2, 1959, 46);
Всю «принадність» .. вічного кочування.. довелось випробувати на власній шкірі (Бучма, 3 глибин душі, 1959, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кочування — кочува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кочування — -я, с. Дія за знач. кочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кочування — КОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кочува́ти 1, 2. – Сам виїхав [король Бела] нам назустріч, на пограниччя, привітав мене, як брата, і надав вільні землі для кочування (В. Словник української мови у 20 томах
- кочування — Кочува́ння, -ня с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка