кошиці

Коши́ці, -ши́ць

ж. мн. раст. Trifolium montanum? см. кошик 3. Он у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кошиці — М. в Словаччині, на р. Горнад; 236 тис. мшк.; важливий економічний та культурний центр; чорна металургія, машинобудівна, хіміч., харчова, легка промисловість; транспортний вузол (аеропорт); театри; унів. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Кошиці — Ко́шиці, -шиць (чеське м. Košice) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)